Тримаючись за руки міцно-міцно,
Тебе прошу, не покидай мене...
Бо в цьому світі вже без тебе тісно
І почуття це просто не мине.
Коли мене й на хвильку залишаєш,
Сумую так, як ніби ти
Мене уже назовсім покидаєш,
Тому, будь ласочка, нікуди вже не йди.
Я буду тихою, як річка в ясну днину,
Я буду знати всі твої страхи,
А ти люби, люби як ту дитину,
Що люблять її щиро так батьки.
Люби, як любиш дощ у літню спеку,
Коли від спраги знемагає тіло,
То я прийду, хоча б з самого пекла-
Тобе розрадити завжди хотіла б.
Ти лиш люби. Так ніжно до нестями..
Люби усюди і люби завжди..
В холодні зимні дні і літніми ночами,
У зливу й сніг.. Завжди до мене йди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2016
автор: Ольга Ващук