Пройшло уже не мало днів,
Як розійшлися ми з тобою.
Та в серці досі ниє біль
І я сумую за тобою.
Але ти не подумай, я не хочу
Усе те повернути, як було.
Та і забути я не можу,
Хоч часу трішки і пройшло.
Усі говорять час лікує,
А я на жаль так не вважаю.
Лиш просто розум забуває,
Кого так віддано кохає.
Він забувати просто мусить,
Бо вже немає тебе поруч.
І не згадаю вже тебе я,
Десь в зовсім незнайомім колі.
Так, час іде і все минає
І біль, і смуток, і безсилля.
Але ніколи не минеться
Кохання, що живе у жилах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2016
автор: Сирота Анастасія