усе минає.. разом із життям.
ніщо не вічне, щастя і турботи..
не піддається біль чужим статтям,
прості слова, мораль, скорботи.
ти полетиш на захід у думках,
лічити зорі, мріяти щоночі.
ти знов сидиш з цигаркою в руках,
вдихаєш дим, втираєш мокрі очі..
рядки по-своєму лягають на папір,
про все що є, було і буде,
сльоза впаде блискуча, мов сапфір,
нікчемний ти, вона.. ці люди..
пробачиш знов і подаруєш сміх?
забудеш сон, що бачиш мимоволі..
то буде сніг, чи може дощ зі стріх,
що капає набридливо, поволі.
усе мине колись.. і тільки ти
залишишся з цигаркою сидіти,
міста, країни, станції, порти..
усе до тла приречене згоріти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644671
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.02.2016
автор: сумасшедшая