Сидять на церкві голуби

Сидять  на  церкві  голуби.  
Воркують  -  
на  струнах  вітру  
їх  пронизливе  "АГУ"
підхопить  місяць  сподівань  -  
підхопить  лютий
давно  закоханий  
у  дівчину-весну.
Дерев  рожевих  
проглядаються  бруньки,
нетерпеливо  у  садах  
зійшли  тюльпани.
І  вже  підсніжники  зросли  в  балках,  
якби
не  заважали  б  сонцю  
вранішні  тумани.
І  вже  б  у  полі  
озеленених  пшениць
літати  ластівкам  низенько  
(щоб  на  дощ)  -  
лежить  зима,  невтомна  пані,  
горілиць
в  снігами  білими  
притрушенім  пальто.
І  не  очікують  на  диво  
навіть  звірі.
А  про  людину,  -  
їй  завжди  усе  не  так!
Лиш  голуби  на  церкві  закликають  
віру  -  
до  НЕБА  ближче,  
сівши  просто  на  дахах...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644620
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2016
автор: Ліна Біла