Легко йти по життєвім шляху,
Бо ступаю слід в слід за тобою,
По високім заторам в снігу,
Мов у казці сріблястій крокую.
Ти по переду завжди ідеш,
Колеш ноги болюче стернею,
На руках, де найтяжче несеш,
Зігріваєш своєю любов*ю.
Немов зірка в оправі святій,
Моя Доля, коханий, з тобою.
Поводир у Житті вірний мій,
Напуваєш у спразі водою…
Лиш зоря рано вранці зійде,
Чи то місяць на небі засяє,
Любить Бог хай тебе й береже,
Моє серденько щиро благає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644579
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2016
автор: ВАЛЕНТИНАV