Перша дружина Адама – Любов,
Друга – Спокуса, що з яблуком в серце,
В вічній Спокуті він третю знайшов,-
Цифри – пусте! В них дубльована Перша,
Та, що дарує сердечний вогонь,
Та, що бажанням пізнань спопеляє,
Та, що на згарищі, в свічці з долонь,
В неба за щастя прощення благає.
Часом приглушена внутрішня суть:
В дарі спасіння є присмак прокляття.
Першій із перших себе віддають:
Спокій душі – на жертовне багаття.
Пристрасть жагуча у стані сльози,
Ніжність із шовку – вітрила готові.
Раю верхівки і пекла низи -
Це вартові на шляху до Любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2016
автор: Серафима Пант