Осіння казка

Лише  година  до  кінця,
Одна  година  до  початку.
Заповнена  думками  голова,
Про  ту  осінню  казку.

Світило  сонце,  зігрівало,
Та  інколи  ішли  дощі.
То  в  серці  музика  лунала,
То  сумно  й  тихо  у  ночі.

Багряне  листя  падало  на  землю,
А  нот  звучання  піднімало  душу  до  небес.
Скільки  було  написано  віршів  про  кохання,
В  осінній  вечір,  в  час  чудес.

Скільки  нових  друзів  я  зустріла,
А  старих  -  у  пам’яті  лишила.
І  наче  довго  час  ішов,
Так  непомітно  він  пройшов.

За  мить  скінчилася  вона,
Остання  година  осіннього  дня.
Тільки  спогади  життєвих  подій,
Ця  осінь  здійснила  багато  моїх  мрій.

Хоча  сльози  на  очах,
Та  вогник  в  серці  не  згасає.
Вечір,  зорі,  мрії,
Десь  тихо  музика  лунає.

Лишилося  декілька  хвилин,
Вони  перетворюються  в  секунди.
Ніхто  не  може  час  спинити,
Він  постійно  в  русі.

Ось  і  все,  вона  пішла
І  тільки  спогади  зостались.
Про  ті  осінні  почуття,
Про  ті  вірші,  які  писались.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2016
автор: Ольга Балицька