Закоханий завжди в свою пихатість
І неспроможний бути об'єктивним,
Занурився він у зухвалу старість
Із голосом надсадним і надривним.
Розказує, що там, у минулому,
Життя було розкішне і палітра
Советікусу трафила будь-кому,
Бо всюди дешеве було півлітра.
А від краси святкових демонстрацій
Душа співала в спільному пориві,
І закордонних не було міграцій,
Рішення Партії були важливі!
Він розпинається завжди за дружбу
З вовком, бо той в овечій шкурі миру,
Горлає про американську звабу
І про життя в Росії по ранжиру.
Він колись, десь, щось крав. А як інакше?
То в дітей його спадковий є хабар.
Про рекет згадує? Так, якнайм'якше.
Для нього вищий еталон - Завгар.
15.02.2016
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644138
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.02.2016
автор: Левчишин Віктор