Колись, давно, знайшов я щастя квітку.
Якою ж вона гарною була!
ЇЇ беріг і пестив, щоб як влітку
Вона в моїх руках завжди цвіла.
Її оберігав в холодну днину,
Тулив до себе, зігрівав губами,
Заповнив нею серця порожнину
Й щоденно милувався пелюстками.
І потекло життя з годин веселих,
Дощі не зіпсували ані днини,
І сліз гірких у мого щастя келих
Не капнуло ніколи ні краплини.
Вона цвіла, насіяла насіння,
Посходили ростки майбутніх квітів,
І їх появою, як власним воскресінням,
Вона засвідчила, що є любов на світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2016
автор: COLONEL