Мій таточку...
Я щось тобі не доказала,
Я десь не догодила,
Я від повчань тікала,
Я так не долюбила...
Не встигла
Тобі сказати, що любила,
Тебе, мій рідний, дуже-дуже,-
Непослух мій, що десь чинила,-
Незріле то, байдуже...
Мій таточку...
Прости за те, що тисне в грудях,-
Дзвонила рідко, забувала...
Шукала правди в чужих людях...
Я все росла , я виростала...
Мій Янголе...
Ти вже на праведній дорозі,
Ти знаєш все - позаду тест...
Я - так, як ти ,- іще не в змозі,
Мій біль - мій хрест...
Мій таточку...
Ти - в небесах і звідти бачиш
Як то бува нестерпно важко...
Мені , сподіюся - пробачиш,-
Летіла би , як пташка...
Мій найрідніший...
За тими мудрими словами
І за всіма повчаннями,
Очима - в полі волошками...
І за твоїм мовчанням...
Летіла би...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644117
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.02.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова