Світає над річкою, хвилі хлюпочуться,
Верба біля кладки п’є воду з ріки.
О! Як мені хочеться, як мені хочеться,
Щоб води забрали з собою гріхи.
Щоб буськи стояли в воді біля річки,
Латаття жовтіло, співав долі птах…
Зелені листочки мочили вербички
І ластівки пісню взяли на дротах.
Щоб швидше по полю гойдалася вруна,
А жайвір у небі виводив пісні.
Кохання палкого натягнуті струни,
Бриніли завжди наяву, а не в сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643967
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.02.2016
автор: Віталій Назарук