Накрив туман суботній ранок,
І тільки річка знає, де її межа,
Сьогодні заварила каву марно,
Камфорка зашипіла і вона стекла…
Туман, як ювелір, зібрав пилок
З тіар сніжинок мокрих,
І сивина торкнулась гілочок,
В їх жили вливши вогкість…
В суботу відключаю всі горіння,
Не хочу планів, ні сварок,
Не рвуся викликати зміни,
Дивлюсь на вигини дужок,
Дужок краплин, що тонуть
В калюжах снігольоду…
Я відключаю «Більше можу!»,
І тихо п’ю зі склянки воду…
В неділю буде дощ іти
І знову люди у вагоні,
Трясеться потяг до мети,
І тільки в мене скроні…
13.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2016
автор: Долинська Людмила