Чар-зілля моє, чар-зілля…
Нестримано, божевільно
Тримаєш мене в полоні…
Цілуєш мої долоні…
Гойдаєш мою усмішку
І ось я немов та кішка
На груди поклала лапки
Дивлюсь в оченята-звабки
Всі рани полікувала
Кохала тебе… кохала…
Ідеш, та вертаєш знову
Ірис у руці, та мова
Палка і така жагуча
Чар-зілля… весна неминуща…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2016
автор: *Svetlaya*