Ейфорія кохання

(присвячення  всім  закоханим)

Вона  віддалася  в  полон  добровільно,
В  обійми  шалені  і  шквал  поцілунків,
Себе  відчувала,  немов  божевільна,
Хмільна  від  п’янкого,  солодкого  трунку…

Кохання  і  пристрасть  пила  по  краплині,
Смакуючи  дотики  ніжні  до  тіла,
В  цей  час  купідон,  що  сидів  на  хмарині,
Із  лука  пускав  у  закоханих  стріли…

Пашіло  все  тіло,  як  лава  пекельна,
Що  вирвалась  спалахом    з  гирла    вулкану,  
Цілюща  вода,  прохолодна  й  джерельна,
Була  мов  бокал  золотого  шампану…

Дві  різних  стихії  злилися  в  єдине:
Спокійна  ріка  і  тайфун  океану,
Солодка  отрута  і  гіркість  полину,
А  потім  акорди  дев’ятого  валу…  

І  штиль  довгожданий  у  ніжних  обіймах,
Поволі,  мов  хвилі,    емоції  стихли,
Вже  інші  цілунки  -  надійне  снодійне,
І  тіло  нарешті  спокійне  і  тихе…

А  зорі  купались  в  очах  променистих,
Усмішка  щаслива    вуста  зігрівала,
І  музика  радості,  гімн  урочистий,
у  серці  тріумфом  кохання    звучала…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО