Я розумію для чого живу

Здається  ніби  вчора  ішов  дощ
І  я  була  така  мала  і  квола
Здається  ніби  вчора  ,ніби  вчора  
Сьогодні  вже  долаю  світ  пригод.
Сьогодні  поринаю  у  думки
Сижу  на  лекціях  і  зайчика  малюю
І  думаю  -воно  ж  летять  роки,
А  швидко  ж  як,та  іх  я  не  змарную.
І  наче  нещодавно  йшла  в  садок  
І  школу  закінчила  нещодавно
Та  пролунав  останній  мій  дзвінок
І  в  універі  я  сижу.На  довгих  парах
Вони  ж  то  не  нудні,вони  цікаві
Та  і  життя  нестримно  пробігає
О  тільки  вчителі,будь  те  ласкаві
Якщо  цікаво  нам,до  дорікань  немає.
Здається  ніби  вчора  одцвіло
І  рута  м'ята  під  покровом  снігу
Зав'яла,моє  сердце  розковзло
Та  я  не  зупиняюся  від  бігу
Із  плином  часу  я  іду  вперед  
Бо  обіцяла  бути  сильною  завчасно  
Шукаючи  своє  "сред  сотне  кред"
Я  розумію,що  живу  я  "не  напрасно".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643401
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.02.2016
автор: Olena Taran