Ти – моя.
О ні, чекай ти ж вже не та
Яка колись була
Але признаюсь, й до сьогодні ти – розкішна
Ми ж були разом й не просто існували
Якось так натхненно в цьому світі перебували
Раз за разом, знову й знову один в одного ми голодно поринали
Ми якось так неординарно й сильно кохали
Та це було давно, коли ми ще майбутнього не розуміли
А як же ми розчарувались, коли все ось це зустріли
Шрами й біль, буття й життя – колючі стріли
Та то був час коли кохали, хай навіть цілий світ у нас не вірив
І це ще не кінець, сигарета ще горить, душа ще кричить
І кричатиме ще довго, поки ніхто не задавить
А бачитимемось ми ніколи – кінець настане
Спогади, це так прекрасно, а ти просиш перестати
А чорт з тобою – я буду пам'ятати
Буду навіть тоді, коли будуть мене вбивати
Тебе у моїх мріях – ніхто ніколи не зможе забрати
А я буду на ті сни завжди чекати
І так ітимуть дні й роки – почнемо доживати
Колись час почне кінця шукати
Але завжди будемо те пам'ятати
Що щастя тільки мить можна відчувати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2016
автор: Берґ