Intermezzo (Спогади малого урбаніста)

[quote]Іноді  використовую  розмовну  лексику,  так  що  вона  і  тут  теж  присутня...[/quote]
Набридло  місто...  Відпусти,  я  прошу...
І  відпустила  сірість  десь,  кудись...
Можливо  й  добре...  Втома...  Вже  не  можу...
Цей  монотон  набрид...  Мене  веди...

Нарешті  я  візьму  в  житті  перерву,
Я  відпочину  від  буденних  справ...
Займуся  тим,  що  відведе  Мінерву
З  моїх  плечей;  нехай  половить  ґав...

На  ґанок  засвітило  ясне  сонце,
Направо  -  сад  і  яблуня  моя,
Наліво  -  хлів  і  Чапко...  Охоронцем
У  хаті  служить...  Співи  солов'я...

Із  ґанку  видно  ферму  мого  діда,
Колись  колгосп  тут  був...  Тепер  нема...
І  попри  двір  наш  стежка...  По  обіді...
Я  ще  сидів,  ніхто  і  не  тримав...

Все  те,  що  було  вкрито  білим  цвітом,
Тепер  достигло...  А  смакує  як!
І  плуг  обходив  кола,  йшов  по  світу,
І  час  сповзав,  немов  малий  слимак...

За  хлівом  був  садок  разом  з  городом,
В  садку  давно  вже  яблуня  росла,
Я  часто  залазив  туди,  зісподу
Мене  просили  злізти...  І  без  зла...

І  я  злазив...  Бо  хтів  іще  гонити...
І  на  город  -  картопля,  буряки,
Малина,  помідори  сонцем  литі,
Квасоля,  румбамбар  і  кабачки...

А  за  парканом  -  горб  за  горбом  лізе,
Під  парканом  -  Махнівка,  мов  маля...
Маленька  річка...  Повіває  бризом...
Поліз  нагору  -  сонце  вже  здаля

Лягає  спати...  Все,  як  на  долоні  -
Село  мого  дитинства,  батьків  край,
І  поле,  поле,  поле...  Я  в  полоні,
Неначе  я  насправді  втрапив  в  рай...

Поміж  горбами,  біля  краю  яру,
Позаростала  татова  робота  -
То  корінцева  -  ліс...  Кінець  бульвару...
Пора  додому...  От  сільські  ворота...

І  світлий  вечір...  На  мангалі  м'ясо...
І  під  шашлик  на  зорі  спогляда...
Я  втратив  почуття  нового  часу...
І  так  мені  стає  себе  шкода...

Бо  це  лиш  тимчасовий  відпочинок...

***

А  потім  -  знову  місто,  знову  стрес...
І  знову  бійки,  фальш,  одні  причини,
До  клубів,  магазинів  інтерес...

Я  не  такий...  Я  не  люблю  ним  бути...
Для  мене  було  радістю  село...
Бо  тут  душа  -  це  не  якийсь  там  жмутик,
Там  -  цілий  світ,  натхнення  джерело...

12.02.16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643375
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.02.2016
автор: Systematic Age