Навіщо зараз мені стежка,
Яка веде на перелаз,
І біла хата де я мешкав
Коли пішов у перший клас.
Навіщо вишні біля хати
І груша та, що височить,
Той вечір як співала мати
Ще й каганець щоби світить.
Навіщо це я пам’ятаю,
У місті я живу давно,
Я в Інтернеті уже граю,
Тому мені не все одно,
Бо так складалася основа
Для сприйняття життя людей,
І щоб душа була готова
Терпіти злидні від ідей
Знущання над своїм народом
І знать як вижити мені,
І це потрібним стало згодом,
Бо не прийшли ще добрі дні.
12.02.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643281
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.02.2016
автор: Георгій Грищенко