Світився ліс зимовою красою,
гілки ялинок там засніжені усі,
зігнуться із вагою сніговою,
зеленого вбрання поділ в землі.
Зимонька вбрання їх освіжає
і знову рясно сипле сніг,
в далечині бездонній хмарі
рожевим блиском засвітить.
Хмари - в далечині небесній,
їм так довгенько ще плисти,
аж поки доплисти навесні,
зникнути чи летіти у світи.
Зима недовго буде з нами,
закінчується час її й пора,
останній раз сипне снігами
і попливе у дальні небеса.
Анімація із інтернету.
11.02.1016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643121
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.02.2016
автор: Светлана Борщ