Мій янгол, зранений гріхами,
Сивий, хромий, і повіки сіпає.
Крила промокли моїми сльозами,
А він мене любить. А може й кохає?
Я Богу молилась. Просила пощади.
Ладаном пахло і свічка тріщала.
Я плакала гірко від болю, від зради.
А свічка, як сука, все текла і шкварчала.
Віск пада янголу на спину. Він терпи́ть.
Ми вже знайомі якусь мить. До згину.
Час наче й є, і віск Його щемить.
І в янголі я бачу свою рідну людину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2016
автор: Angelina Wij