Скотився час схилами надій; далечінь поглинула сльози; краплини щастя висохли на потрісканих вустах; зима обвітрила морози.
Відболіло, відкортіло, відпекло! і ще сотні від- у Новому Році. Але ріка спогадів не оміліла, лишаючи на дні кавові очі.
Сотні людей, тисячі країн, безлічі реплік.. але.. існують єдині, рідні, цінні.. Утрачені! Невірні!
Не поряд - далеко... Страчене фото. Хтось біля тебе, але не я - та й не треба! Мій пройдений рівень, твій - game over, пам'ятаєш? Знаю, що не забув, але й згадувати не варто!
... І лише тоді, коли поміж шаленого натовпу відчуєш присмак "весняного драйву", згадай про мене.. Відчуй дотиком повік безкрає небо й будь щасливим!
P. S. твоя Весна:)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2016
автор: Анастасія Кравець