РУСАЛКУ ДІВУ ПРИГОРНУ
Прийшов до ставу, диво благодать,
Русалка з чарами сидить в осоці,
І гарно так, що хочеться кричать,
Але Нептун сидить на тому боці .
Русалка вся у чистій наготі,
Волосся розпустила, вроду має,
На тілі краплі, перла золоті,
Зове мене - до себе зазиває.
Зустрілись очі блисками огню,
І стукіт в серці, груди розриває,
Русалку діву ніжно пригорну,
Нехай тоді мене Нептун карає.
Спокуса йде синього гойдання,
За мить я буду пити і ковтати.
Краплини ті водного кохання ,
Що їх русалка вже готова дати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2016
автор: davud