Чого ти клене похилився?
Неначе зрубаний лежиш
Чому додолу притулився?
Не шелестиш не гомониш
Цей клен-це доля українська
Яку давно зрубали вже
І та вкраїнська,гарна пісня
Її ніхто не збереже
Чому так гноблять Україну?
Чому той клен зісох,чому?
Невже не жаль вам ту руїну
Яка давно вже п’є смолу
Але я вірю,буде днина
Коли наш клен почне рости
Прийде процокає година
І дасть державі розцвісти
Наш клен зелений,стане пишний
Розпустить листя запашне
І холодок під ним затишний
Не раз серденько колихне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642976
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 11.02.2016
автор: Світлоокий