Небесні крила

Заплющу  очі....в  ніч  тихую  і  ясну
Між  обрієм  спалахують  вогні
Лиш  серце  в  грудях  важко...й  різко  тисне
На  мріях  лиш  літаючи  у  сні

Із  самого  дитинства  дивувався
Ось  люди  тут...всі  по  землі  блукають
А  після  смерті...хто  куди  дівався
На  кого  рідні  нас  всіх  залишають?

А  йдуть  вони  душею  до  Ісуса
Ідуть  на  небо...там  де  світло...рай
Кого  в  житті  перемогла  спокуса
То  підеш  в  низ...хоч  як  не  обирай

Небесним  силам  все  про  нас  відомо
Бо  пильне  Око  дивиться  з  небес
Ми  всі  живем...і  кожен  день  свідомо
Міняєм  рай  на  чорний  мерседес

Розпуста..гроші..заздрощі  і  гнів
Заполонили  світ  ...усіх  кругом
Й  ніхто  не  думає  про  залишок  тих  днів
Які  прожились  навпіл  із  добром

Я  хочу  бачити  ...як  ангел  Божий  віснік
Мене  навідавши  лиш  світлом  посміхнувсь
"Ходи  за  мною"-скаже  ...я  з  ним  зник
І  разом  з  ним  на  небо  повернувсь

Щоб  нам  пізнати  Царські  Ворота
І  через  Них  знайти  душі  спасіння
Бо  всі  життєві  примхи-це  турбота
А  душу  нам  спасе  тільки  моління....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642968
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 11.02.2016
автор: Світлоокий