Дощу гіркого сльози обтирала,
Тримала серце у своїх руках,
Душа горіла, тліла і зів’яла,
І попелом тремтіла на вустах.
Змивала туш з мальованого щастя,
Сіріло небо хмарами без меж,
Не відірвеш струну… Залиш… Не вдасться.
Губ зацілованих не стреш.
Вдихала вітер, ніч дивилась гордо,
Відкрила очі – не марила у сні,
І захлиналась димом, так болісно і просто,
Переживала дощ… А він жив у тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2016
автор: Tamila Poison