Прокинься моя Україно!
Проснись моя древня земля.
Почуй свого Матінко сина,
Кричу я… плачем журавля.
Орда нас вбиває в Донбасі,
Пакує… як бидло в Сізо.
Тримає в покірності й страсі
За шию впіймавши в ласо…
Украли юдеї Майдани…
У повені тонем від сліз.
О, де ви є, славні Гетьмани
Чужинці і виплодки скрізь.
Вставай же моя Україно!
Заграла в порогах сурма.
Прийшла та лихая година…
Де вийшла за межі ганьба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642854
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.02.2016
автор: Дід Миколай