Спокута

«Чому  так  пізно?  –  гнівно  запитала.
Той  погляд  попроз  очі  свідчив  про  брехню,
І  щоб  не  говорив  –  було  замало
Для  того,  як    колись    повірити  йому.

В  брехні  сплелись  потреба  і  причина:  
Зробила    вигляд,    що    повірила    словам,
Бо  не  свого  ростив  в  коханні  сина.
То  ж  став  спокутою  для  неї  цей  обман.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: Г. Король