Кохання - не кохання

Забава  -  не  забава,
Чи  може  то  щось  інше?
Та  кожен  має  право,
Втопитися  у  тиші.

Не  маю  сил,  бажання,
Терпіння,  рівноваги
Боротися  з  коханням,
Яке  не  має  права.

До  мене  воно  лине
І  простягає  руки.
Та  я  його  лиш  кину
Й  тікатиму  щодуху.

Мені  цього  не  треба,
Повітря  й  так  бракує.
З  обІцянок  до  неба
Мости  міцні  будую.

У  мене  за  спиною
Плітки,  мов  павутиння.
Вони  напевне  знають,
Яке  з  мене  створіння.

Кохання  -  не  кохання,
Забава  -  не  забава.
Наважитись  востаннє,
Заграти  ці  октави  ?

Занапастити  душу,
На  шмаття  серце  рвати?...
Ні!  ЦьОго  я  не  мушу,
Та  й  треба  вже  прощати...

Кохання  чи  забава,
Зі  смаком  диво  трунку
На  колір  –  чорна  кава,
І  з  доторком  цілунку.

Мене  вона  дратує
І  вабить  одночасно.
Чи  хтось  мене  врятує
Від  грішної  напасті?

Закоханість-забава
Схопилися  за  руки,
Позбавивши  всіх  права
Кохати  через  мУку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2016
автор: Antonina Vinnitskaya