Щебечуть пташечки у лісі:
"Весна іде,цвірінь-цвірінь".
Пурхають в лазурній висі.
"Весна іде,весну зустрінь".
Сиплять море кольорове
Тепло щебету навкруг.
Життя дарують фіалкове.
"Цвірінь,весна,цвірінь,наш друг".
Щебет пі́сеньки повсюди
Лунає звучно золотий.
Розливаються етюди:
"Цвірінь-цвірінь,усіх зігрій".
Пада пісенька додолу-
Оживають всі рослинки.
Одягає вітку голу,
Пісня чепурить хатинки.
Залітає щебет в дупла,
В теплі та м'які барлоги.
Гілочка уже розпукла.
Вилізайте вже на ноги.
Лунає пісня голосніше:
"Весна іде,цвірінь-цвірінь".
Біжить струмочок вже прудкіше.
Прокидайтесь,ось теплінь.
Вилазять звірі так ліниво,
Протирають зі сну очі.
Доторк сонечка пестливо
Виводить з холоднечі ночі.
Щебет золотий. Природа
Прокидається зі сну.
Весня́на тепла прохолода
Сипле пісеньку рясну.
Заспані,але зраділі,
Несміливо перший крок.
Від яскравості несмілі.
Вдихають теплоти ковток.
"Весна іде,цвірінь,вставайте",-
Щебечуть пташечки́ у лісі.
"Цвірінь,весну́ ви привітайте",-
Пурхають в лазурній висі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642703
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.02.2016
автор: Артишук Марія