Розривається серце на шматочки,
душа болить і в день, і в ніч.
Усе життя проходить мовчки
і в грудях біль стає сильніш.
Так кожний день минає роком,
немає спокою у нім.
І час проходить довгим строком,
буденним , сірим в самоті.
Ніхто не може зрозуміти,
що я не в силі хрест нести
бо біль душевний мене гнітить,
не можу дальше з ним іти.
Ніхто із ближніх й не помітив,
що я лишилася без сил,
проходять повз так незамітно,
а я стою сама і з ним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642502
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.02.2016
автор: хризантемка