Дай спалити усе дощенту, усе дотла;
Відірвати розтріпані нитки з спідниці;
Відпустити самотнього птаха у небеса,
Хай нарешті зустріне не в клітці зірницю.
Дай усе розтрощити… пожовкли мої сніги;
Водогони давно позатикані листям й журбою.
І твої підлі бре́хні мені ж бо не до снаги.
Відриваю намоклі листки рукописні з тобою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2016
автор: Троянда Пустелі