Життя не можна пролетіти заново,
Коли у баку скінчиться пальне.
Бо ти тоді лежатимеш між скелями розкладений
Або розіб'єшся об скло морське,
Коли збагнеш, що крила твої зламані,
Що паливо уже не крутить двигуни.
Життя подібне до якоїсь дальньої,
Якоїсь відстані, а береги,
А злітні смуги - для приватних літаків...
Для тих, хто добирається до цілі без проблем...
А ти приречений на екстрену посадку.
Розбитись, шукаючи Едем,
Чи завершити свій єдиний рейс,
Навіть попри неполадки..?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642269
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.02.2016
автор: Alex Storozhuk