Як боляче прожити,бути там
І знаючи що ти десь там далеко
Це справді доля день дарує нам
Я сам....та ти я знаю збоку
Залишившися десь на самоті
І знаючи що більш нема нікого
Я згадую ті очі золоті
Мене із розуму звели самого
І ноти ті за душу що хапають
Не раз мелодію заграють ще
Мене вони все дужче звеселяють
Ми будем разом вірю я у це
Візьмемо щастя разом і прийдем
По тій дорозі де його шукали
І те що загубили підберем
Знайшли ми долю і її забрали
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2016
автор: Світлоокий