Не плюйте в душу, дулі не сучіть,
І на святині гнів не піднімайте...
Не сійте зла, пиху свою провчіть –
Храм Духу й совісті у душах відкривайте.
Доводите лиш правду? Істину забувши,
Для себе ворога серед своїх шукаєте...
«Бог є любов» – оце серцем збагнувши
І ворога благословитемете, як спікаєте.
Не плюйте в душу... правди власної не вчіть.
Знамена мудрості у храмах піднімаймо...
Бог довго терпить, та... з любові – нас провчить...
Не сіймо ж зла... і за душею камінь не тримаймо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642100
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.02.2016
автор: Яна Бім