хай щоки червоніють, хай губи відчувають спокусу
заплющ очі і не відпускай сон
а ти малюй, продовжуй малювати на стінах церков
малюй на обличчях, малюй на руках,
малюй по тілу змучених до жалю кровоточивих ікон.
насолоджуйся, не втілюй жодного образу
відчуй легкість, як відчуває метелик, коли літає вперше
відчуй його дотик, як колись тебе маленьку хрестили в церкві
відчуй обійми, яких батьки не в змозі подарувати
відчуй тепло, яке нікому і ніколи не зможеш взамін віддати
ти ж знаєш, що віддала океан, щоб отримати довгоочікуване море
проміняла сизифіську втому на ахіллесовий ключ
розбила дзеркала навколо, щоб ніхто не зміг відчути твоє щастя.
але ж знай. пам'ятай. ніколи не забувай
що бути ніжним, аж ніяк не означає бути вірним
адже це так важливо для тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2016
автор: Антон Геч