Між нами спалені мости…
Ця дійсність більше, ніж реальна.
В той час, як ти збирався йти,
Я в відповідь кивнула схвально.
Між нами тисячі глибин,
Що розділяють землю навпіл.
А кров із зранених судин
Тепер зливають ескулапи…
І серце вирвавши з грудей,
Не здатні більше покохати…
Байдужі геть до всіх людей,
Ми байдуже чекаєм страти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2016
автор: *Кассіопея*