Грудень грудить, землю студить вихром крижаним, білу, пишну ковдру стелить шляхом лісовим,
У глибокий сон заводить звірів в заметіль,та дерева гне додолу вітром звідусіль,
Хуртовинами гуляє в відкритих полях i в хурделицях ховає сонця жовтий стяг
Хазяйнує в кожнім боці, кута все в сніги, цей-останній місяць в році й перший у 3ими
Застигає сонцестоєм з двадцять двох пісень,та засніжує нaмeтoм найкоротший день,
А в найдовшу ніч заводить в казку срібних снів: то морозом в простір вдарить ,то відлигу-в рів,
Бо не встиг ще остудити земленьку як слiд, a вже хоче огорнути все в блискучий лiд
Тож невпинно вередує змінами води, перш ніж двері відчинити володінь 3ими
25.11.2015 Portugaliya
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2016
автор: VIRUYU