Січень січе по відкритих обличчях вихром сніжинок,
Вітром пече, перетворює подих нa тонни перчинок,
Бавиться з ночі морозом малюючи вікна мов храми,
Вкутує землю вкриваючи густо сувоїв снігами,
Інеєм криє дерева в задумі, засвітить мов люстри,
Впустить в безодню, зимовий безумець, слова Заратустри,
Січень плете білий світ павутинок, віючи солод,
Мружить від холоду власних крижинок сонячний голод
28.08.2015 Portugaliya
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2016
автор: VIRUYU