Незабуте забуття

Забути  зовсім  тебе  хочу,
На  жаль,  це  поки  неможливо.
При  світлі  дня,  в  темряві  ночі
Перед  очима  ти,  мов  диво.

Серце  щоразу  відбива  шалені  ритми,
Коли  у  спогадах  я  риюсь  знов  і  знов.
Любов  і  розум  день  у  день  на  полі  битви,
Одразу  ясно:  крах  чекає  на  любов.

Не  вийде  долі  наші  поєднати,
Нерівня  всюди  -  от  і  все.
Між  двох  й  одному  досить  лиш  кохати,
Та  сильний  біль  це  почуття  несе.

Для  тебе  це  лиш  забавляння,  втіха,
Весела  трата  часу  в  суєті.
Чи  голосно  прийду,  чи  піду  тихо  -  
Все  рівно  слід  не  лишу  у  бутті.

Не  муч  мене,  дозволь  тебе  забути,
Надіями  не  можу  жити  я.
Мабуть,  самому  й  справді  краще  бути,
Аніж  любов  без  відповіді  все  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2016
автор: zluchka