Бути самим собою. І просто бути.
Йти і не оглядатися щосекунди.
З рук і думок зривати огидні пута.
В натовпі не згубитись, немов бургунди.
Душу, роздерту навпіл – в одне зшивати
І загортати серце в солодкі мрії.
В пам’яті книгу вписати хороші дати:
Встав, полетів, прорвався крізь буревії.
Бути самим собою. І просто жити.
Від хатоскрайства душу полікувати.
Віру з проміння сонця й небес ліпити,
Діри упалим крилам позатуляти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)