Я не Любка, не Жадан, тим більше не Полозкова.
Я не маю свого стилю, не володію уміло словом.
Я не пишу гучних промов, не переказую сво́ї ві́рші.
Вони, звичайно, в мене не кращі. Але надіюсь, що і не гірші.
Я не Сосюра, не Симоненко й тим більше навіть не Блок.
Я пи́шу те, що відчуваю. І від цього маю життя урок.
У мене ритм часто кривий та епітети недосконалі.
Я пишу́ якомога щиро й не думаю, що буде далі.
Мені не треба ні визнання, ані ніяких важливих премій.
Лиш трохи часу й багато тиші, коли приходить самотній «геній».
Мені не треба любові фанів й не потребую чиєїсь ша́ни.
------
Лише розкрийте свої серця й відчуйте в ві́ршах відкриті рани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2016
автор: Троянда Пустелі