Взяти б ложку й скуштувати небо. Лише б не вколотись гострокутими обрисами зір.
Розпростати крила, розтиснути груди... летіти увись. Туди, далеко-далеко крізь хмари, вітри і стужі, не зупиняючись жодної миті..
Долати вершини, досягти апогею і... впасти сизокрилою голубкою на звичне перило завіяного мріями балкону...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2016
автор: Анастасія Кравець