Великим жовтим оком
сонце дивилося на світ
і промені ішли потоком,
ніби додали комусь літ.
На сонячній стороні шикувались
тварини, що бажали тепла,
а сонце сипало з вершин проміння,
як полудневий час настав.
І сонно мружилися очі в кішок,
що паркани почали прикрашать,
на сонці песики мостились
і вже хотіли подрімать.
Настала полуднева сонячна година,
та вуха насторожі все ж стирчать:
що робиться і де навколо,
кого і як слід зустрічать.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641696
Фотографія автора.
28.01.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641593
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 05.02.2016
автор: Светлана Борщ