А ныкому ны трібын ятвяг!
Бо ж трыбун нейКый Гад
Замовчелы мойі хохлятка!
Бач, ны дійсно йіх в снох зобач!
Да, корнатка, зу7 корнатка фш
Наша памыть про нейк ятваг.
Ну, а скіль жэ товді почыналась
Наша славная Русь свята?
Ах, іначы! Мы фсэ ж іначі.
Ібо й цэрквы в католікан.
Да. Ны фокус. Ны продавалы ж
А ны й нэтра, Гандрій ціпа,
Ны Тараса іс Січ Донска чы й
Нашу рідную Матк.
Ну, а мы во с-пут Пыньська прамо.
Йідым в госты жэ шчэ й до вас.
Любышівськэе пахкэ зільле!
Да чырноблэм увпрах душа й.
Шо ж за буквы вы зачыпылысь?
Ну, нымае в нас даж пісьма.
А мы плачымо? Чы святымся но
Гонды во с маім нежным ЕхПіхСкопОМ Зь?
Да. Ну, Зюзя, Пан Зюзька Васьк.
Ізвіняйтэ, колы шо ны в глаз.
... дэ ж знайті мні унь хоть збанка?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641573
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2016
автор: Кобзар Лаборськый