Шепіт сивого лютого

Довершено.  Мій  поїзд  вже  від'їхав,
Лишив  одного  серед  диму  зілля...
Тайга  суцільна,  знов  вони...  Ті  стріхи...
Й  тотем,  як  люлька  миру...  Ось.  Поділля...

Закони  вже  не  мають  дійсність,  силу...
Тут  Дикий  Захід...  Воля...  Ельдорадо...
Захмарний  край...

І  шепіт...

Струни  пилять,
Мов  пилорама,  пісню  вітру...  Рада...

Ковбої  поз'їжджались  на  кобилах,
У  когось  Вій,  Тарпун,  а  в  когось  Ромко...  :D
Десь  тіні  предків...  Голівудський  трилер...
Є  револьвери...  І  кусають  бомки...

А  поки  що...

Старечий,  сивий  лютий
Прошепотів  холодним  свистом  прерій...
Від  мене  все  залежати  не  буде,
Я  лиш  глядач...

Свист...

Індіанські  пера...

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FfbhgGmyqqQ[/youtube]

05.02.16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641546
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 05.02.2016
автор: Systematic Age