Лютий лютує, закутавши землю у біло-ікристі замети,
Bітром жонглює, скрутивши у петлю мільярди сніжинок в намети
Дихає холодом, кидає різко його в різні боки по світу,
Свище, пустує, свариться, дратує далекі ще Весну і Літо
Хмари колише в навіженім ритмі у сірих тонах небозбоду,
Вправно морозить в прозорі бурульки, корінням доверху, вcю воду
Слід замітаючи в білій пустелі, він Землю у Небо підперши,
Люто будує останні тунелі, межу горизонту зітерши
20.12.2015 Portugaliya
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2016
автор: VIRUYU