Нарешті ми перемогли!
Генштаб відвів усі гармати…
Бо зобов’язання були –
у терористів «не стріляти!»
А що вони стріляють в нас –
так то така у них забава.
Бо в Україні лиш Донбасс
в людей стріляти має право.
Йому й амністію за те.
Йому і особливий статус.
Ви не зважайте – то пусте.
Завчасно треба лиш сховатись.
Найголовніше – щоб в ЄЕС
не забували про кредити!
Бо, як же будемо ми без
кредитів «по новОму жити»?!
Нарешті в нас настане мир!
Бо з терористами у Мінську
ми підписали договір,
віддавши землю українську.
Але того шматка землі
не жалко! Ген її навколо!
Ми б всю віддали взагалі,
щоб попросив товариш Оланд!
Напевно б миру не було,
як не було б і перемоги,
аби не подолав Хуйло
наш любий президент. Їй-Богу!
Йому одному завдяки
ми увійдемо в нову еру!
І не розказуйте байки
про допомогу волонтерів!
Не волонтери, хай їм грець,
для перемоги роблять більше!..
……………………………………………
Все… Бо не встигну у «Мінстець».
забрати премію за віршик…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641532
Рубрика: Сатира
дата надходження 05.02.2016
автор: griffon