Падати в хмари весняно-ранні.
Стрибати в небо пекучо-димне...
Дихати...дихати у чеканні,
Ковтаючи серцем свіжо-нестримне...
Почуття. Спокута? Каяття...
Невідворотно пурхне в душу
Пташкою. Співатиме...життя?
Буття у мрії я прожити мушу?
Та мрія ця реалією стане!
Захоплять твої руки... Вип'ю трунок?
Сонце з очей твоїх погляне...
Несе у вічність поцілунок щастя клунок.
Вже дихаю лише тобою...
Вже знаю запах твого тіла.
Не приведу неправду за собою,
Лишу в минулому...аби зотліла.
Душа- очей безодні сила.
Мчить ночі коник темнокрилий...
Березень 2011 року.
Наталка Полтавко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2016
автор: Наталка Полтавко