[i]Ех, клята втомо, як же ж ти мене зморила
Смертельний подих твій змітає мої сили
Я думала посплю до ранку й все мине
Прокинулась дивлюсь розстелена моя могила
[/i]
Ех, втомо, так я кликала тебе
На чашку чаю, тільки на розмову
Я думала розкажу все як є
і ти підеш, хіба підозрювала змову?
Ех втомо, нащо знищуєш мене
тобі всього лиш душу показала
Ти знаєш була я малим дівчам
щось лепетала бетурботна, щебетала
Ех втомо, привела в мій дім печаль
заговорила, розболіла, заманила
я знаю що тобі мене не жаль
що ти тенета вже по мені розпустила
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641450
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.02.2016
автор: Kira