Мовчазно зорі в небі говорили,
А Місяць не сміявся – реготав…
Сліди лишали зорі, наче стріли,
Місяць втомившись, зразу замовкав.
Блукала ніч, в городі, попід тином,
Мовчали наполохані сичі…
Виднілася побілена хатина
І пахла матіола уночі.
Вони удвох прийшли під велет-ясен,
Де перший поцілунок миготів.
Вона красуня, а він диво-красень,
Їм, щось на вушко ясен шепотів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2016
автор: Віталій Назарук